Sometimes the World does not Need Another Hero - Sometimes What it Needs is a Monster

Дев'ять набоїв для зрадників і один для ворога

УДА
RS
fightforukraine

Вся ли власть от Бога?
standard
fightforukraine
https://www.facebook.com/samuelmakyan/posts/692387134425951

[reposted post]Вишиванкова хода
белая
gatta_bianka
reposted by fightforukraine
Около 4х дня на площади Конституции народ собрался, чтобы пройтись по главной улице Харькова в нарядных вышиванках.

вишиванкова хода

Read more...Collapse )

[reposted post]Одесса 1941
ЖЖ Украина
ibigdan
reposted by fightforukraine
"Оборонять Одессу больше не было смысла, нужно было эвакуировать 80-тысячный гарнизон для обороны Севастополя.

На подготовку Одессы к сдаче отводилось 15 дней. Никого не интересовало что в городе остаются 300 тысяч человек, советских граждан, которым советская власть объяснялась в любви по сто раз на день.

Весь моторный транспорт - 2500 автомобилей и автобусов и 180 тракторов были сброшены в море. Все 90 паровозов были уничтожены. 9000 лошадей были частично зарезаны и переработаны в колбасу, но в основном НКВДисты их просто расстреливали из автоматов ППШ (это единственная категория которая имела такие автоматы в тот год). Вся улица Приморская была завалена трупами лошадей. Было сожжены даже все повозки – ок. 9000 единиц. В ночь с 15 на 16-е октября 1941 года оставленные в городе подрывные группы уничтожили всё, что только представляло какую-то ценность.

Интересно, что уничтожению многих объектов помешали местные жители. Это признавалось и в советской литературе. Их называли «немецко-румынскими шпионами».

В городе также оставались румынские и немецкие военнопленные. Сколько их было - точно никто назвать не может. Говорят, что от 900 до 3-4 тысяч. Все были расстреляны.

Но и этого было мало.

читать дальшеCollapse )

[reposted post]Вот почему в России пылают пердаки от проводимой Украиной декоммунизации
stainlesstlrat
reposted by fightforukraine
Из рассекреченных СБУ документов НКГБ СССР. Из этого распоряжения 1944 г, утвержденного наркомом ГБ Меркуловым, мы узнаём, что ВСЕ кандидаты на участие в Поместном соборе РПЦ 1945 г., были стукачами. Фактически собор, давший начало РПЦ, был организован НКГБ.

В следующем документе Меркулов дает указание, согласно которого «каждая вновь открываемая церковь должна была быть обеспечена надежными агентами госбезопасности из числа духовенства или церковного актива».


Read more...Collapse )

Боєць батальону Донбас зустріла дитину, що написала листа на фронт
army
fightforukraine

Армия РФ
army
fightforukraine

[reposted post]Навстречу празднику
stainlesstlrat
reposted by fightforukraine


[reposted post]Про взяття Маріуполя "Азовом", радянську історіографію і сучасну цензуру
Фронт зима
bilozerska
reposted by fightforukraine


Хлопці і дівчата, хочу зараз підняти одну доволі важливу тему. Вважаю, що вона стосується всіх нас.

Серед нашої "тусовки" переважна більшість людей тією або іншою мірою причетні до війни. Ми всі - або вояки, або їхні родичі і друзі, або волонтери. Також усі ми в тій або іншій мірі вміємо писати, а інші люди читають те, що ми пишемо. Тобто, серед нас підвищений відсоток людей, які вже залишили або залишать в майбутньому спогади про цю війну. З того, що завтра напишеш ти - той, хто зараз читає ці рядки - майбутні історики і просто наші нащадки дізнаватимуться правду (або неправду, якщо ти напишеш якусь хрінь) про те, що робимо ми з тобою зараз.

Про цю війну вже вийшло багато книг, зокрема, спогадів, і ще більше вийде. І от просто зараз у видавництві "Орієнтир", заснованому вояками і волонтерами, планується вихід книги про звільнення Маріуполя. Зібрали спогади учасників і очевидців, фотографії... Чи хороша це справа? Без сумніву.

Оскільки я була очевидцем повернення Маріуполя під контроль України (перший і єдиний раз у житті побачила бойові дії в якості не солдата, а воєнкора), до мене звернулися видавці майбутньої книги і попросили надати їм фотографії звідти і написати спогад. Що й було мною зроблено. Звичайно, абсолютно безкоштовно - це волонтерське видання, не для заробітку.

І от сьогодні редактор видавництва, прочитавши мій спогад, зажадала його відцензурувати. А саме: прибрати з нього всі згадки про Олега Ляшка, Ігоря Мосійчука, Дмитра Корчинського, а також єдину згадку про ДУК ПС і УДА (вона була в тому контексті, що в Маріуполь я поїхала на запрошення Мосійчука з бази ПС, де тоді перебувала). У видавництві вирішили залишити в тексті лише опис бою - хто куди побіг і в кого вистрілив.

Для тих, хто не в курсі: на момент звільнення Маріуполя (13 червня 2014 року) присутні на місці подій Мосійчук, Ляшко і Корчинський тісно співпрацювали з "Азовом", а потім їхні шляхи розійшлися.

Після цього я заборонила друкувати в цій книзі свої спогади і свої фото. Написала їм: "По неправдиві спогади, залежні від політичної кон'юнктури, а також по знеособлені стандартні тексти, які може написати будь-хто, навіть людина, яка не була на місці подій, а просто опитала свідків - будь ласка, не до мене. Якщо, приміром, на операції взяття Маріуполя був Ляшко і я це бачила - значить, він там був, як би хто, включно зі мною самою, до нього не ставився. Бо інакше скотимось у радянську мемуаристику". І буде в нас, як у радянські часи, після кожного партійного з'їзду нова історія держави. І будемо ми, як Радянський союз, країною з непередбачуваним минулим.

Тому я хочу закликати всіх переступити політичні, особисті або ще якісь амбіції і писати правду - звичайно, крім тієї, яка серйозно шкодить інтересам нашої держави або конкретним людям, які не заслуговують на цю шкоду. І, по можливості, закликати інших не викривлювати історію на догоду сьогохвилинним політичним інтересам, які вже завтра можуть помінятися, союзи між політиками складуться якось інакше, а написане і видане залишиться.

Репост вітається.

Новини з України
RS
fightforukraine

?

Log in

No account? Create an account